хвіртка

ХВІ́РТКА, и, ж.

Невеликі вхідні двері в огорожі двору або в воротах.

Чіпка ввійшов у двір. Галя зачинила хвіртку, защепнула й повела в свою хатину (Панас Мирний);

Перед хаткою самотньо біліють свіжі, ще з соком ворота і хвіртка, від них навколо городу має піти огорожа, але поки що замість неї чорніє лише кілька ямок для стовпів (М. Стельмах);

Ми пройшли через хвіртку в залізних воротах (М. Трублаїні);

Хвіртка у паркані розчинилась, і в подвір'я вступила трійця людей (Ю. Смолич);

Зачувши чужинців, загавкали собаки, хтось заскрипів хвірткою, затріщав тином, виламуючи патерицю від озвірілих псів (Григорій Тютюнник);

// рідко. Дверцята в хліві, стайні.

Рудик безнадійно махнув у просторінь рукою і нервово причинив хвіртку стайні (Г. Косинка).

Значення в інших словниках

1. хвіртка — хві́ртка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири хві́ртки  Орфографічний словник української мови
2. хвіртка — (у брамі) р. ворітця, (у стайні) дверцята  Словник синонімів Караванського
3. хвіртка — [хв’іртка] -ткие, д. і м. -рц':і, мн. хв'іртки, хв'ірток дв'і хв'ірткие  Орфоепічний словник української мови
4. хвіртка — -и, ж. 1》 Невеликі вхідні двері в паркані або у воротах. || рідко. Дверцята в хліві, стайні. 2》 Те саме, що фіранка 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. хвіртка — ВХІД (місце, отвір у стіні приміщення, споруди тощо, крізь які входять і виходять), ДВЕ́РІ, ХІД, ХІДНИ́К розм.; ПІД'Ї́ЗД (у будинку); ПОРТА́Л (архітектурно оформлений вхід до монументального будинку); ХВІ́РТКА (в огорожі двору).  Словник синонімів української мови
6. хвіртка — Фі́ртка і хві́ртка, -тки, -тці; ф[хв]і́ртки́, ф[хв]і́рто́к хві́ртка і звич. фі́ртка, -тки, -тці; -тки́, -то́к  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. хвіртка — ХВІ́РТКА, и, ж. Невеликі вхідні двері в тину або в воротах. Чіпка ввійшов у двір. Галя зачинила хвіртку, защепнула й повела в свою хатину (Мирний, І, 1949, 339); Перед хаткою самотньо біліють свіжі, ще з соком ворота і хвіртка...  Словник української мови в 11 томах