хи
ХИ, виг.
1. Уживається для вираження докору, досади, презирства.
Хи, ти скаженої собаки люде [люди], неначе я один в світі тіки і є (М. Драгоманов).
2. Уживається для вираження дитячого сміху.
Так, звуковими комплексами ги, хи, часто передається наївний безпосередній дитячий сміх (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)