хи

ХИ, виг.

1. Уживається для вираження докору, досади, презирства.

Хи, ти скаженої собаки люде [люди], неначе я один в світі тіки і є (М. Драгоманов).

2. Уживається для вираження дитячого сміху.

Так, звуковими комплексами ги, хи, часто передається наївний безпосередній дитячий сміх (з наук.-попул. літ.).