хибність
ХИ́БНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до хи́бний.
Спростуванням називається доведення хибності або неспроможності будь-якої тези (з навч. літ.);
Давненько вже відзначено хибність думки, ніби перекладати з близьких мов легше, ніж з мов далеких (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)