хибнутися
ХИБНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., розм.
Однокр. до хиба́тися.
Сідав [Славко] на ослін і передовсім намагався вдержати рівновагу, бо безногий ослін хилитався. Легко можна було хибнутися та й разом з ослоном упасти на землю (Л. Мартович);
Пливе човен, води повен, коли б не хибнувся (Сл. Б. Грінченка).
◇ (1) Хибну́тися ро́зумом – про стан людини, коли вона не може адекватно мислити, або діяти.
Словник української мови (СУМ-20)