хибнутися
ХИБНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., розм. Однокр. до хиба́тися.
Сідав [Славко] на ослін і передовсім намагався вдержати рівновагу, бо безногий ослін хилитався. Легко можна було хибнутися та й разом з ослоном упасти на землю (Март., Тв., 1954, 229);
Пливе човен, води повен, коли б не хибнувся (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)