хижечний

ХИЖЕ́ЧНИЙ, а, е рідко.

Прикм. до хи́жа.

Не пущу, не пущу, ти, хижечна курво (Я. Головацький).

Значення в інших словниках

1. хижечний — Хи́жечний, -а, -е 1) Относящійся къ клѣти, чулану, кладовой. 2) О женщинѣ: спящая въ клѣти. Не пущу, не пущу, ти, хижечна курво. Гол. ІІ. 710.  Словник української мови Грінченка