хижечний

Хи́жечний, -а, -е

1) Относящійся къ клѣти, чулану, кладовой.

2) О женщинѣ: спящая въ клѣти. Не пущу, не пущу, ти, хижечна курво. Гол. ІІ. 710.

Значення в інших словниках

1. хижечний — ХИЖЕ́ЧНИЙ, а, е рідко. Прикм. до хи́жа. Не пущу, не пущу, ти, хижечна курво (Я. Головацький).  Словник української мови у 20 томах