хижіти
ХИ́ЖІТИ, ію, ієш, недок.
Робитися, ставати хижим, хижішим.
– Як діла, Остапе? – Бараболя повільно, не спускаючи очей з управителя, підходить до столу. – Та ти сідай, сідай, не перед великим паном стоїш, – хижіє одне око, а друге посміхається (М. Стельмах);
* Образно. Уже народ – одна суцільна рана, Уже од крові хижіє земля, І кожного катюгу і тирана Уже чекає зсукана петля (В. Симоненко).
Словник української мови (СУМ-20)