Словник української мови в 11 томах

хижіти

ХИ́ЖІТИ, ію, ієш, недок. Робитися, ставати хижим, хижішим.

— Як діла, Остапе? — Бараболя повільно, не спускаючи очей з управителя, підходить до столу. — Та ти сідай, сідай, не перед великим паном стоїш,— хижіє одне око, а друге посміхається (Стельмах, II, 1962, 280);

*Образно. Уже народ — одна суцільна рана, Уже од крові хижіє земля, І кожного катюгу і тирана Уже чекає зсукана петля (Сим., Земне тяжіння, 1964,15).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. хижіти — хи́жіти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. хижіти — ХИ́ЖІТИ, ію, ієш, недок. Робитися, ставати хижим, хижішим. – Як діла, Остапе? – Бараболя повільно, не спускаючи очей з управителя, підходить до столу. – Та ти сідай, сідай, не перед великим паном стоїш, – хижіє одне око, а друге посміхається (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. хижіти — -ію, -ієш, недок. Робитися, ставати хижим, хижішим.  Великий тлумачний словник сучасної мови