хилитання

ХИЛИТА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. хилита́ти і хилита́тися.

Мій погляд чомусь чіпляється за білу блискучу ложку, що й досі хилитається в тарілці, ніби чуючи в тому хилитанні інерцію мого гніву (П. Колесник);

Крізь легенькі газові фіранки і чисто вимиті шиби вона бачила за другим вікном хилитання жіночої постаті (Олесь Досвітній).

Значення в інших словниках

1. хилитання — хилита́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. хилитання — -я, с. Дія за знач. хилитати і хилитатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. хилитання — ХИЛИТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. хилита́ти і хилита́тися. Мій погляд чомусь чіпляється за білу блискучу ложку, що й досі хилитається в тарілці, ніби чуючи в тому хилитанні інерцію мого гніву (Кол., На фронті..  Словник української мови в 11 томах