хиндя

ХИ́НДЯ, і, ж., діал.

Пропасниця.

Хай тебе хиндя попотрясе! (Номис).

◇ (1) Хи́ндя його́ зна́є – хто його знає.

– По дворах ганяє [Панько] – все колгоспне назад стягує. Для німців усе старається... – То, може, він про людське око, мамо? – А хиндя його знає (Ю. Збанацький).

Значення в інших словниках

1. хиндя — хи́ндя іменник жіночого роду хворобливий стан діал.  Орфографічний словник української мови
2. хиндя — див. лихоманка  Словник синонімів Вусика
3. хиндя — -і, ж., діал. Пропасниця. Хиндя його знає — хто його знає.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хиндя — ПРОПА́СНИЦЯ (хворобливий стан, при якому людину кидає то в жар, то в холод), ГАРЯ́ЧКА, ЛИХОМА́НКА розм., ТРЯ́СЦЯ розм., ТРЯСУ́ЧКА розм. рідше, ВОГНЕВИ́ЦЯ заст., ТРЯСОВИ́ЦЯ (ТРЯСАВИ́ЦЯ) діал., ЗИ́МНИЦЯ діал., ХИ́НДЯ діал.  Словник синонімів української мови
5. хиндя — ХИ́НДЯ, і, ж., діал. Пропасниця. Хай тебе хиндя попотрясе! (Номис, 1864, № 3728). ♦ Хи́ндя його́ зна́є — хто його знає. — По дворах ганяє [Панько] — все колгоспне назад стягує. Для німців усе старається…— То, може, він про людське око, мамо? — А хиндя його знає (Збан., Єдина, 1959, 27).  Словник української мови в 11 томах
6. хиндя — Хи́ндя, -ді ж. Лихорадка. Хай тебе хиндя попотрясе. Ном. № 3728.  Словник української мови Грінченка