хитливий
ХИТЛИ́ВИЙ, а, е, розм.
Те саме, що хистки́й¹ 1, 2.
Безкозирки з лентами... Бушлати... І хитлива палубна хода... – Раз моряк узявся воювати, значить, буде ворогу біда! (І. Гончаренко);
Хай летить моє слово до вас крізь хитливі заграви, до моїх побратимів, до любих моїх земляків! (В. Сосюра).
Словник української мови (СУМ-20)