хитливий
ХИТЛИ́ВИЙ, а, е, розм. Те саме, що хистки́й¹ 1, 2.
Безкозирки з лентами… Бушлати… І хитлива палубна хода…— Раз моряк узявся воювати, значить, буде ворогу біда! (Гонч., Вибр., 1959, 145);
Хай летить моє слово до вас крізь хитливі заграви, до моїх побратимів, до любих моїх земляків! (Сос., II, 1958, 218).
Словник української мови (СУМ-11)