1. Словник української мови в 11 томах

хитливий

ХИТЛИ́ВИЙ, а, е, розм. Те саме, що хистки́й¹ 1, 2.

Безкозирки з лентами… Бушлати… І хитлива палубна хода…— Раз моряк узявся воювати, значить, буде ворогу біда! (Гонч., Вибр., 1959, 145);

Хай летить моє слово до вас крізь хитливі заграви, до моїх побратимів, до любих моїх земляків! (Сос., II, 1958, 218).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хитливий — хитли́вий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. хитливий — див. хиткий Словник синонімів Вусика
  3. хитливий — ХИТЛИ́ВИЙ, а, е, розм. Те саме, що хистки́й¹ 1, 2. Безкозирки з лентами... Бушлати... І хитлива палубна хода... – Раз моряк узявся воювати, значить, буде ворогу біда! (І. Гончаренко); Хай летить моє слово до вас крізь хитливі заграви, до моїх побратимів, до любих моїх земляків! (В. Сосюра). Словник української мови у 20 томах
  4. хитливий — -а, -е, розм. Те саме, що хисткий I 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хитливий — НЕПЕ́ВНИЙ (про голос, рухи, ходу тощо — який свідчить про внутрішні сумніви, невпевненість, несміливість і т. ін. або слабість), НЕВПЕ́ВНЕНИЙ, НЕРІШУ́ЧИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  6. хитливий — Хитливий, -а, -е Шаткій, неустойчивый. Желех. Словник української мови Грінченка