хитливий

Значення в інших словниках

1. хитливий — хитли́вий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
2. хитливий — ХИТЛИ́ВИЙ, а, е, розм. Те саме, що хистки́й¹ 1, 2. Безкозирки з лентами... Бушлати... І хитлива палубна хода... – Раз моряк узявся воювати, значить, буде ворогу біда! (І. Гончаренко); Хай летить моє слово до вас крізь хитливі заграви, до моїх побратимів, до любих моїх земляків! (В. Сосюра). Словник української мови у 20 томах
3. хитливий — -а, -е, розм. Те саме, що хисткий I 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хитливий — НЕПЕ́ВНИЙ (про голос, рухи, ходу тощо — який свідчить про внутрішні сумніви, невпевненість, несміливість і т. ін. або слабість), НЕВПЕ́ВНЕНИЙ, НЕРІШУ́ЧИЙ підсил. Словник синонімів української мови
5. хитливий — ХИТЛИ́ВИЙ, а, е, розм. Те саме, що хистки́й¹ 1, 2. Безкозирки з лентами… Бушлати… І хитлива палубна хода…— Раз моряк узявся воювати, значить, буде ворогу біда! (Гонч., Вибр. Словник української мови в 11 томах
6. хитливий — Хитливий, -а, -е Шаткій, неустойчивый. Желех. Словник української мови Грінченка