1. Словник синонімів української мови

хитливий

НЕПЕ́ВНИЙ (про голос, рухи, ходу тощо — який свідчить про внутрішні сумніви, невпевненість, несміливість і т. ін. або слабість), НЕВПЕ́ВНЕНИЙ, НЕРІШУ́ЧИЙ підсил.; НЕТВЕРДИ́Й (про голос, ходу); БЕЗВІ́ЛЬНИЙ (БЕЗВО́ЛЬНИЙ) (який виражає брак волі, нерішучість); ХИСТКИ́Й, ХИТКИ́Й, НЕТРИВКИ́Й, ХИТЛИ́ВИЙ розм., ХИТЛЯ́ВИЙ розм., ПЛУ́ТАНИЙ розм. (про ходу, кроки). А лошата у кобил були ще мокрі, ..вони ще хиталися біля матерів на розчепірених непевних ніжках (О. Довженко); Сивий волос, голене обличчя, вицвілі очі і якісь метушливі, невпевнені рухи наркомана (І. Кулик); Геббельс зробив нерішучий крок до Кайта, спинився (П. Колесник); — Гаразд, — рішуче мовила вона, хоч і нетвердим голосом, — так от: я раз була дуже закохана (Леся Українка); Він не хотів повертатись до ліжка — це означало б скоритись недузі, — зробив кілька хистких кроків і сів на.. канапу (Л. Дмитерко); Звільна, тихо Валентій встав, хитким, непевним кроком ступив наперед і спинився знов (І. Франко); Стриманою, трохи нетривкою ходою заступила (Тетяна) жінку з дитиною і стала перед чорною цівкою дула (Я. Баш); Ступає (Доцька) несміливим плутаним кроком, з опущеними.. очима (Ірина Вільде).

I. ХИСТКИ́Й (який хитається з боку на бік або згори донизу), ХИТКИ́Й, ХИБКИ́Й, ХИТЛИ́ВИЙ розм., ХИТЛЯ́ВИЙ розм., ВИХЛЯ́СТИЙ розм., ВИХЛЮВА́ТИЙ діал.; РОЗХИ́ТАНИЙ (який став хистким); ХИТНИ́Й техн. (який має здатність хитатися). На хисткому човнику, схованому в осоці, вже надвечір Василько виїхав на річку (Ю. Збанацький); Я сіла на хисткий ослін (М. Чабанівський); Прогрюкотівши по хиткому дерев'яному мосту через Урал, тарантас виповз на пагорок (З. Тулуб); Хто одважиться в північ на море Своє хибке човенце зіпхнути? (Леся Українка); Шуміла осінь, наче злива, летіли журавлі в ірій, коли ступив у кліть хитливу я вперше в юності моїй (В. Сосюра); Марина пішла в темряві по вузеньких хитлявих східцях, держачися за стіну, щоб не впасти (Б. Грінченко); Пливе вихлястий дим з фаянсових люльок (М. Бажан); — Ну як? Сідай, — провадив приятель, беручи Огея за плечі, усаджуючи в розхитане крісло (О. Досвітній); Хитний конвеєр. — Пор. 1. нестійки́й.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хитливий — хитли́вий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. хитливий — див. хиткий Словник синонімів Вусика
  3. хитливий — ХИТЛИ́ВИЙ, а, е, розм. Те саме, що хистки́й¹ 1, 2. Безкозирки з лентами... Бушлати... І хитлива палубна хода... – Раз моряк узявся воювати, значить, буде ворогу біда! (І. Гончаренко); Хай летить моє слово до вас крізь хитливі заграви, до моїх побратимів, до любих моїх земляків! (В. Сосюра). Словник української мови у 20 томах
  4. хитливий — -а, -е, розм. Те саме, що хисткий I 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хитливий — ХИТЛИ́ВИЙ, а, е, розм. Те саме, що хистки́й¹ 1, 2. Безкозирки з лентами… Бушлати… І хитлива палубна хода…— Раз моряк узявся воювати, значить, буде ворогу біда! (Гонч., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  6. хитливий — Хитливий, -а, -е Шаткій, неустойчивый. Желех. Словник української мови Грінченка