хитроокий
ХИТРОО́КИЙ, а, е.
Який має хитрі очі.
Увечері тихесенько до нього Заходив хитроокий Кутернога. Старого пана незрадливий раб... (М. Рильський);
Тоді ж [після Кривавої неділі] інакше, спідлоба, почали поглядати дядьки й на портрет хитроокого царя, що зверхньо з стіни дивився на протилежну стіну (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)