хитруватість
ХИТРУВА́ТІСТЬ, тості, ж.
Властивість за знач. хитрува́тий.
Керований припадком селофобії, Остап бачив навколо лише обмеженість, примітивну хитруватість, вульгарну відвертість і щирість неандертальців, що вміють безпосередньо відгикувати і псувати повітря, не зв'язані найменшими нашаруваннями цивілізаційної стриманості... (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)