хлиськати
ХЛИ́СЬКАТИ, аю, аєш, недок.
1. що, розм. Пити що-небудь поволі, невеликими ковтками.
Холод пройняв все її тіло, тоді як зітхання гаряче-гаряче так і смаже [смажить] уста, так і суше [суше] у роті. Раз поз раз вона хлиська воду (Панас Мирний).
2. діал. Плескати, хлюпати.
Як филя [хвиля], що по Дніпру в негоду походжає, клекоче, рветься, сивим пилом хлиська (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)