хлиськати
ХЛИ́СЬКАТИ, аю, аєш, недок.
1. перех., розм. Пити поволі, невеликими ковтками; пити.
Холод пройняв все її тіло, тоді як зітхання гаряче-гаряче так і смаже уста, так і суше у роті. Раз поз раз вона хлиська воду (Мирний, І, 1954, 311).
2. діал. Плескати, хлюпати.
Як филя [хвиля], що по Дніпру в негоду походжає, клекоче, рветься, сивим пилом хлиська (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)