Словник української мови у 20 томах

хлопити

ХЛО́ПИТИ, плю, пиш, недок., що, діал.

Перехоплювати подих, дух.

Квітки пахнуть, аж хлопить дух (Сл. Б. Грінченка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. хлопити — Хло́пити, -плю, -пиш гл. — дух. Захватывать духъ. Квітки пахнуть, аж хлопить дух. Нѣжин. у.  Словник української мови Грінченка