хлопійко
ХЛОПІ́ЙКО, а, ч., розм.
Те саме, що хло́пець 1.
За кого ж я піду, молоденька? А чи за старого, а чи за малого, а чи за хлопійка молодого? (Сл. Б. Грінченка);
Поруч нього із кашкетом в руках стояв білоголовий хлопійко в червоній краватці (П. Панч);
В міцного хлопійка Василя усе обличчя було в синцях і розпухло (С. Чорнобривець).
Словник української мови (СУМ-20)