хлопійко
ХЛОПІ́ЙКО, а, ч., розм. Те саме, що хло́пець 1.
Поруч нього із кашкетом в руках стояв білоголовий хлопійко в червоній краватці (Панч, Вибр., 1936, 321);
В міцного хлопійка Василя усе обличчя було в синцях і розпухло (Чорн., Визвол. земля, 1959, 89).
Словник української мови (СУМ-11)