хлоп'яга

ХЛОП'Я́ГА, и, ч., розм.

1. Те саме, що хло́пець 1, 2.

– Треба швидше вдатися до роботи, – рішає хлоп'яга (А. Кримський);

– Та у нього працює Тарас Шевченко. Хороший хлоп'яга, талановитий, він усі малюнки Ширяєву робить (О. Іваненко);

Гине бідний хлоп'яга, світом нудить, місця собі не знайде, а все через те, що хоч і поміж людей вештається, та все .. одинокий (Л. Яновська).

2. Збільш. до хло́пець 1, 2.

Хлоп'яга він був здоровий.., аби вірьовка добре зсукана – за пару бичків потягне (Григорій Тютюнник);

Сидів на задній лаві (щоб нікому не заступати!) високий чубатий хлоп'яга (С. Олійник).

Значення в інших словниках

1. хлоп'яга — хлоп'я́га іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. хлоп'яга — див. дитина; сильний; хлопець  Словник синонімів Вусика
3. хлоп'яга — -и, ч., розм. 1》 Те саме, що хлопець 1), 2). 2》 Збільш. до хлопець 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хлоп'яга — ХЛО́ПЕЦЬ (дитина або підліток чоловічої статі), ХЛО́ПЧИК, ХЛОПЧА́, ХЛОПЧА́К розм., ХЛОПЧИ́НА розм., ХЛОПЧИ́СЬКО розм., ХЛОП'Я́, ХЛОП'Я́К розм., ХЛОП'Я́ГА розм., ХЛОПІ́ЙКО розм., ПАЦА́Н фам., ПАХО́ЛОК заст., ХЛОПА́К діал., БА́ХУР діал.; ПАРУБІ́ЙКО розм.  Словник синонімів української мови