хлоп'я
ХЛОП'Я́, я́ти, с.
1. Зменш.-пестл. до хло́пець 1.
Розмова невеличких хлоп'ят зразу всіх дорослих розбудила (Панас Мирний);
Востаннє спочили сини, а вона пильнує, а вона пильнує цілу ніч над ними .. Скільки-то часу мине, поки вона знов побачить любих хлоп'ят, та чи ще коли побачить! (Марко Вовчок);
– Кличте сюди ваших товаришів. Чудесні, талановиті хлоп'ята (О. Довженко).
2. перев. мн., розм. Уживається для назви чоловіків (перев. при звертанні).
В Переп'яті гайдамаки Нишком ночували. До схід сонця у Фастові Хлоп'ята гуляли (Т. Шевченко);
– Хлоп'ята! – звернувся Бульба до козаків. – Ану, заманіть його до лісу! (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)