хлор
ХЛОР, у, ч.
Жовтувато-зелений отруйний газ з різким задушливим запахом, що використовується для синтезу хлорорганічних сполук, хлорування води, вибілювання тканин, паперу, виробництва соляної кислоти тощо.
Якщо крізь розплавлену кухонну сіль пропустити сильний електричний струм, то на одному з електродів виділяється блискучий метал – натрій, а на другому – газоподібна речовина – хлор (з наук.-попул. літ.);
Сахно обережно сьорбнула бурої з неприємним запахом юшки. На смак вона була солодка і трохи п'янка. – Тут є хлор? – запитала вона (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)