хлор
ХЛОР, у, ч.
Жовтувато-зелений отруйний газ з різким задушливим запахом, що використовується для синтезу хлорорганічних сполук, хлорування води, вибілювання тканин, паперу, виробництва соляної кислоти тощо.
Якщо крізь розплавлену кухонну сіль пропустити сильний електричний струм, то на одному з електродів виділяється блискучий метал – натрій, а на другому – газоподібна речовина – хлор (з наук.-попул. літ.);
Сахно обережно сьорбнула бурої з неприємним запахом юшки. На смак вона була солодка і трохи п'янка. – Тут є хлор? – запитала вона (Ю. Смолич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хлор — хлор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- хлор — -у, ч. Cl. Хімічний елемент, галоген. Поширений у природі. Проста речовина – жовто-зелений отруйний задушливий газ. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хлор — (від грец. χλωρός – жовто-зелений) хімічний елемент, символ Cl, ат. н. 17; належить до галогенів, жовтувато-зелений газ з різким задушливим запахом, отруйний. Використовують у виробництві барвників, лікарських та інших речовин, для вибілювання тканин, паперу, дезинфекції тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
- хлор — Сl, хіміч. елемент з атомним числом 17; отруйний газ жовто-зеленого кольору; подразнює слизові оболонки; хіміч. дуже активний, сильний окисник, реагує майже з усіма елементами; найважливіші сполуки: хлориди, хлороводень... Універсальний словник-енциклопедія
- хлор — Хлор, -ру, -рові (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хлор — ХЛОР, у, ч. Жовтувато-зелений отруйний газ з різким задушливим запахом, що використовується для синтезу хлорорганічних сполук, хлорування води, вибілювання тканин, паперу, виробництва соляної кислоти тощо. Словник української мови в 11 томах