хлорпікрин
ХЛОРПІКРИ́Н, у, ч.
Безбарвна важка рідина з різким запахом, сльозоточива отруйна речовина; використовують у сільському господарстві як інсектицид.
Хлорпікрин .. – оліїста жовтувата рідина, яка випаровується на повітрі, з різким запахом, викликає сльозотечу. Використовується в боротьбі з комірними шкідниками в зерносховищах (з наук. літ.);
Хлорпікрин добре відомий як речовина з дуже сильними дезинфікуючими властивостями (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)