хлорпікрин
ХЛОРПІКРИ́Н, у, ч. Безбарвна важка рідина з різким запахом, сльозоточива отруйна речовина; застосовують у сільському господарстві як інсектицид.
Хлорпікрин..— оліїста жовтувата рідина, яка випаровує на повітрі, з різким запахом, викликає сльозотечу. Використовується в боротьбі з комірними шкідниками в зерносховищах (Захист рослин.., 1952, 179);
Хлорпікрин добре відомий як речовина з дуже сильними дезинфікуючими властивостями (Хвор. с.-г. рослин, 1953, 219).
Словник української мови (СУМ-11)