хльост
ХЛЬОСТ, у, ч., розм.
1. Звуки від хльоскання чого-небудь гнучкого.
* У порівн. Коли ж із [фашистського] тюремного двору зненацька пролунало ледь чутне “прощайте, товариші!” і сухі, мов хльост батога, пістолетні постріли, в'язні ще нижче звісили голови, опустили їх на гострі сухі коліна (Ю. Збанацький).
2. Шмагання, биття.
До революції, коли дід був молодий, він частенько виуджував своєю поганенькою тканкою у пана Безбородського карасів. Іноді за це йому перепадало від панських гавкунів у вигляді реквізиції рибальських снастей і хльосту канчуками (С. Добровольський).
Словник української мови (СУМ-20)