хлюснути

ХЛЮ́СНУТИ, ну, неш, док., діал.

Однокр. до хлю́скати.

Лісом іде – не трісне, водою йде – не хлюсне (Номис);

Як коник великий важко скочить на билину, билина погнеться аж до води, і маленькі хвилі хлюснуть на коника (Г. Хоткевич).

Значення в інших словниках

1. хлюснути — хлю́снути дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. хлюснути — -ну, -неш, док., діал. Однокр. до хлюскати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. хлюснути — ХЛЮ́ПАТИ (про воду та іншу рідину — рухаючись, утворювати плескіт, хлюпання), ХЛЮ́ПАТИСЯ, ПЛЕСКА́ТИ, ПЛЕСКА́ТИСЯ, ПЛЕСКОТА́ТИ (ПЛЕСКОТІ́ТИ) підсил., ПЛЕСКОТА́ТИСЯ (ПЛЕСКОТІ́ТИСЯ) підсил., ПЛЮ́СКАТИ, ПЛЮ́СКАТИСЯ, ПЛЮЩА́ТИ, БИ́ТИ підсил., БИ́ТИСЯ підсил.  Словник синонімів української мови
4. хлюснути — ХЛЮ́СНУТИ, ну, неш, док., діал. Однокр. до хлю́скати. Як коник великий важко скочить на билину, билина погнеться аж до води, і маленькі хвилі хлюснуть на коника (Хотк., II, 1966, 45).  Словник української мови в 11 томах
5. хлюснути — Хлюснути, -ну, -неш гл. Плеснуть. Лісом іде — не трісне, водою йде — не хлюсне. Ном., стр. 291, № 24.  Словник української мови Грінченка