хліборобний

ХЛІБОРО́БНИЙ, а, е.

1. Придатний для вирощування злакових культур, колоскових (про землю).

У їх [них] була тільки хатка та дворища клапоть, а землю хліборобну наймати доводилось (Б. Грінченко);

Бачив [поет], як Феттах – іранський кат Роздмухує убивства міжусобні, Як землю рідну до сучка роздяг, Загарбавши долини хліборобні (А. Турчинська).

2. Який займається вирощуванням колоскових.

Захотілося пізнати хліборобну ту сім'ю (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. хліборобний — хліборо́бний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. хліборобний — -а, -е. 1》 Придатний для вирощування хліба (про землю). 2》 Який займається вирощуванням хліба.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. хліборобний — Хліборо́бний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. хліборобний — ХЛІБОРО́БНИЙ, а, е. 1. Придатний для вирощування хліба (про землю). У їх була тільки хатка та дворища клапоть, а землю хліборобну наймати доводилось (Гр.  Словник української мови в 11 томах
5. хліборобний — Хліборо́бний, -а, -е Пахатный (о землѣ). Хліборобна земля. Черк. у.  Словник української мови Грінченка