хліборобний
ХЛІБОРО́БНИЙ, а, е.
1. Придатний для вирощування злакових культур, колоскових (про землю).
У їх [них] була тільки хатка та дворища клапоть, а землю хліборобну наймати доводилось (Б. Грінченко);
Бачив [поет], як Феттах – іранський кат Роздмухує убивства міжусобні, Як землю рідну до сучка роздяг, Загарбавши долини хліборобні (А. Турчинська).
2. Який займається вирощуванням колоскових.
Захотілося пізнати хліборобну ту сім'ю (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хліборобний — хліборо́бний прикметник Орфографічний словник української мови
- хліборобний — -а, -е. 1》 Придатний для вирощування хліба (про землю). 2》 Який займається вирощуванням хліба. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хліборобний — Хліборо́бний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хліборобний — ХЛІБОРО́БНИЙ, а, е. 1. Придатний для вирощування хліба (про землю). У їх була тільки хатка та дворища клапоть, а землю хліборобну наймати доводилось (Гр. Словник української мови в 11 томах
- хліборобний — Хліборо́бний, -а, -е Пахатный (о землѣ). Хліборобна земля. Черк. у. Словник української мови Грінченка