1. Словник української мови в 11 томах

хліборобний

ХЛІБОРО́БНИЙ, а, е.

1. Придатний для вирощування хліба (про землю).

У їх була тільки хатка та дворища клапоть, а землю хліборобну наймати доводилось (Гр., І, 1963, 371);

Бачив [поет], як Феттах — іранський кат Роздмухує убивства міжусобні, Як землю рідну до сучка роздяг, Загарбавши долини хліборобні (Турч., Земле моя.., 1961, 53).

2. Який займається вирощуванням хліба.

Захотілося пізнати хліборобну ту сім’ю (Фр., X, 1954, 237).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хліборобний — хліборо́бний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. хліборобний — ХЛІБОРО́БНИЙ, а, е. 1. Придатний для вирощування злакових культур, колоскових (про землю). У їх [них] була тільки хатка та дворища клапоть, а землю хліборобну наймати доводилось (Б. Словник української мови у 20 томах
  3. хліборобний — -а, -е. 1》 Придатний для вирощування хліба (про землю). 2》 Який займається вирощуванням хліба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хліборобний — Хліборо́бний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. хліборобний — Хліборо́бний, -а, -е Пахатный (о землѣ). Хліборобна земля. Черк. у. Словник української мови Грінченка