хліборобський
ХЛІБОРО́БСЬКИЙ, а, е.
Прикм. до хліборо́б і хліборо́бство.
Люди не йшли, а бігли, і були рухи в них такі вільні та жваві, немов хліборобська праця ніколи їх не в'язала (М. Коцюбинський);
І знову завмирає в чеканні стражденне хліборобське серце, плекає зрадливі сподівання, марить тим житнім колосочком, тим дрібним, але своїм зернятком, на якому тримається його життя (М. Стельмах);
Все життя, поведінка, мова, навіть рухи Никанора зв'язані з землею, хліборобським ремеслом, сільським побутом (з наук. літ.);
// Власт. хліборобові, характерний для нього.
Милує [мати] й стиха, любим голосом малює йому картину іншого життя... життя тихого, хліборобського побуту... (Панас Мирний);
Захар досить вільно і невтомно почуває себе, навіть співчутливо позира на розпарений вид слідчого – паркий день видався, за хліборобською звичкою на небо дивиться (К. Гордієнко);
Дівчина стояла обіч, милуючись спритністю парубка, в руках якого почувалась дужа хліборобська сила (С. Добровольський);
// Признач. для вирощування хліба.
Описуючи, скажімо, хліборобські знаряддя, ніяк не можна етнографові минути питання сільського господарства (М. Рильський);
// Який вирощує хліб.
Донбас відомий як багатющий хліборобський край, де ростуть і колосяться пшениці і жита (І. Цюпа).
Словник української мови (СУМ-20)