хліботорговець
ХЛІБОТОРГО́ВЕЦЬ, вця, ч.
Той, хто веде оптову торгівлю хлібом у зерні.
Експортери, ділки, хліботорговці все літо товклися тут. Великі й малі торговельні судна під прапорами всіх держав охоче завертали сюди (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)