хлівчик
ХЛІ́ВЧИК, а, ч.
Зменш.-пестл. до хлів.
– Яєчка були б, та й сало наросло б, і курятинка. Горе тільки, що ніде. Якби хлівчик... (Г. Коцюба);
Біля хлівчиків то тут, то там рилися поросята, греблися кури (А. Хорунжий);
Як вийдеш з хати, вибіжиш за хлівчик, а перед тобою широка долина, річечка без назви (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)