Словник української мови у 20 томах

хлівчик

ХЛІ́ВЧИК, а, ч.

Зменш.-пестл. до хлів.

– Яєчка були б, та й сало наросло б, і курятинка. Горе тільки, що ніде. Якби хлівчик... (Г. Коцюба);

Біля хлівчиків то тут, то там рилися поросята, греблися кури (А. Хорунжий);

Як вийдеш з хати, вибіжиш за хлівчик, а перед тобою широка долина, річечка без назви (Ю. Збанацький).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. хлівчик — хлі́вчик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. хлівчик — див. прибудова; хлів  Словник синонімів Вусика
  3. хлівчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до хлів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хлівчик — ХЛІ́ВЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до хлів. — Яєчка були б, та й сало наросло б, і курятинка. Горе тільки, що ніде. Якби хлівчик… (Коцюба, Нові береги, 1959, 256); Біля хлівчиків то тут, то там рилися поросята, греблися кури (Хор.  Словник української мови в 11 томах
  5. хлівчик — Хлівчик, -ка, хлівчичок, -чка м. ум. отъ хлів.  Словник української мови Грінченка