хмельник

ХМЕЛЬНИ́К, а,

розм. Місце де росте хмель.

Значення в інших словниках

1. хмельник — (-а) ч.; мол.; жарт. Медвитверезник. ПСУМС, 76.  Словник жарґонної лексики української мови
2. хмельник — Хмельни́к, -ку́; -ники́, -кі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. хмельник — Хмельник, -ка м. Мѣсто, гдѣ растетъ хмель. Желех.  Словник української мови Грінченка