хмельник

ХМЕЛЬНИ́К, а,

розм. Місце де росте хмель.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хмельник — (-а) ч.; мол.; жарт. Медвитверезник. ПСУМС, 76. Словник жарґонної лексики української мови
  2. хмельник — Хмельни́к, -ку́; -ники́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. хмельник — Хмельник, -ка м. Мѣсто, гдѣ растетъ хмель. Желех. Словник української мови Грінченка