хмельник

(-а) ч.; мол.; жарт. Медвитверезник. ПСУМС, 76.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хмельник — ХМЕЛЬНИ́К, а, розм. Місце де росте хмель. Словник української мови у 20 томах
  2. хмельник — Хмельни́к, -ку́; -ники́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. хмельник — Хмельник, -ка м. Мѣсто, гдѣ растетъ хмель. Желех. Словник української мови Грінченка