хмельник
(-а) ч.; мол.; жарт. Медвитверезник. ПСУМС, 76.
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
хмельник —
ХМЕЛЬНИ́К, а, розм. Місце де росте хмель.
Словник української мови у 20 томах
-
хмельник —
Хмельни́к, -ку́; -ники́, -кі́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
хмельник —
Хмельник, -ка м. Мѣсто, гдѣ растетъ хмель. Желех.
Словник української мови Грінченка