хмільник

ХМІЛЬНИ́К, а́, ч.

Посадки хмелю (у 1 знач.); місце, де росте хміль.

Полісся. Синьоокий край розквітлого льону і кучерявих хмільників, земля граніту, вугілля й титану (з газ.);

В початковий період розвитку хмелю – на хмільниках першого року росту і на дорослих хмільниках – для рослин необхідна порівняно невелика кількість азоту (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. Хмільник — Хмільни́к іменник чоловічого роду місто в Україні  Орфографічний словник української мови
2. хмільник — -а, ч. Насадження хмелю (у 1 знач.); місце, де росте хміль.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. Хмільник — М. у Вінницькій обл., райцентр, на р. Пд. Буг; 30 тис. мшк.; підприємства сільськогосподарського машинобудування, лекої, харчової, меблевої промисловості; бальнеологічний курорт Придністровського рекреаційного району (радонові мінводи...  Універсальний словник-енциклопедія
4. хмільник — ХМІЛЬНИ́К, а́, ч. Насадження хмелю (у 1 знач.); місце, де росте хміль. Полісся. Синьоокий край розквітлого льону і кучерявих хмільників, земля граніту, вугілля й титану (Літ. Укр.  Словник української мови в 11 томах