Словник української мови у 20 томах

ходи

ХО́ДИ, ів, мн.

1. Те саме, що ході́ння.

Минулися мої ходи через три городи: серце ж моє, дівчиночка, любитися годі (Б. Грінченко).

2. Можливість десь бувати, кудись потрапляти, з кимось зустрінутись.

Словник української мови (СУМ-20)