ходження

ХО́ДЖЕННЯ, я, с., діал.

Ходіння.

До ходження по хатах спонукувала її також одна маленька слабість, яку набула на службі (Н. Кобринська);

В мене з Хаїмом не було ніякого труду, окрім хіба недалекого ходження (Г. Хоткевич);

Такі обряди на Різдво і на Новий рік як .. ходження з косою .. і спеціальне поводження з худобою, що є в господарстві, – все це стародавня “господарська магія”, яка ставить своєю метою накликати добробут для господаря-хлібороба в наступному році (О. Воропай).

Значення в інших словниках

1. ходження — хо́дження іменник середнього роду, істота діал.  Орфографічний словник української мови
2. ходження — -я, с., діал. Ходіння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ходження — Хо́дження і ході́ння, -ння, в -нні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. ходження — ХО́ДЖЕННЯ, я, с., діал. Ходіння. До ходження по хатах спонукувала її також одна маленька слабість, яку набула на службі (Кобр., Вибр., 1954, 19); В мене з Хаїмом не було ніякого труду, окрім хіба недалекого ходження (Хотк., І, 1966, 149).  Словник української мови в 11 томах