Значення в інших словниках
-
ходження —
хо́дження іменник середнього роду, істота діал.
Орфографічний словник української мови
-
ходження —
ХО́ДЖЕННЯ, я, с., діал. Ходіння. До ходження по хатах спонукувала її також одна маленька слабість, яку набула на службі (Н. Кобринська); В мене з Хаїмом не було ніякого труду, окрім хіба недалекого ходження (Г.
Словник української мови у 20 томах
-
ходження —
Хо́дження і ході́ння, -ння, в -нні
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
ходження —
ХО́ДЖЕННЯ, я, с., діал. Ходіння. До ходження по хатах спонукувала її також одна маленька слабість, яку набула на службі (Кобр., Вибр., 1954, 19); В мене з Хаїмом не було ніякого труду, окрім хіба недалекого ходження (Хотк., І, 1966, 149).
Словник української мови в 11 томах