ходжений

хо́джений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до ходити.

|| безос. присудк. сл. ходжено.

2》 у знач. прикм. По якому багато ходили; утоптаний (про дорогу, стежку).

|| перен. Який багато ходив; бувалий.

Значення в інших словниках

1. ходжений — хо́джений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. ходжений — [ходжеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. ходжений — ХО́ДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ходи́ти. Показалася й стежечка свіжо ходжена (Іван Ле); Кінчалися просіки, наставали дикі, ще не ходжені місця, пробиратись ставало дедалі важче (В.  Словник української мови у 20 томах
4. ходжений — Хо́джений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. ходжений — ХО́ДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ходи́ти. Показалася й стежечка свіжо ходжена (Ле, Клен. лист, 1960, 279); Кінчалися просіки, наставали дикі, ще не ходжені місця, пробиратись ставало дедалі важче (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 90)...  Словник української мови в 11 томах