ходження
ХО́ДЖЕННЯ, я, с., діал.
Ходіння.
До ходження по хатах спонукувала її також одна маленька слабість, яку набула на службі (Н. Кобринська);
В мене з Хаїмом не було ніякого труду, окрім хіба недалекого ходження (Г. Хоткевич);
Такі обряди на Різдво і на Новий рік як .. ходження з косою .. і спеціальне поводження з худобою, що є в господарстві, – все це стародавня “господарська магія”, яка ставить своєю метою накликати добробут для господаря-хлібороба в наступному році (О. Воропай).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ходження — хо́дження іменник середнього роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
- ходження — -я, с., діал. Ходіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ходження — Хо́дження і ході́ння, -ння, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ходження — ХО́ДЖЕННЯ, я, с., діал. Ходіння. До ходження по хатах спонукувала її також одна маленька слабість, яку набула на службі (Кобр., Вибр., 1954, 19); В мене з Хаїмом не було ніякого труду, окрім хіба недалекого ходження (Хотк., І, 1966, 149). Словник української мови в 11 томах