1. Орфографічний словник української мови

ходження

хо́дження

іменник середнього роду, істота

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ходження — ХО́ДЖЕННЯ, я, с., діал. Ходіння. До ходження по хатах спонукувала її також одна маленька слабість, яку набула на службі (Н. Кобринська); В мене з Хаїмом не було ніякого труду, окрім хіба недалекого ходження (Г. Словник української мови у 20 томах
  2. ходження — -я, с., діал. Ходіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ходження — Хо́дження і ході́ння, -ння, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. ходження — ХО́ДЖЕННЯ, я, с., діал. Ходіння. До ходження по хатах спонукувала її також одна маленька слабість, яку набула на службі (Кобр., Вибр., 1954, 19); В мене з Хаїмом не було ніякого труду, окрім хіба недалекого ходження (Хотк., І, 1966, 149). Словник української мови в 11 томах