1. Словник української мови в 11 томах

ходження

ХО́ДЖЕННЯ, я, с., діал. Ходіння.

До ходження по хатах спонукувала її також одна маленька слабість, яку набула на службі (Кобр., Вибр., 1954, 19);

В мене з Хаїмом не було ніякого труду, окрім хіба недалекого ходження (Хотк., І, 1966, 149).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ходження — хо́дження іменник середнього роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  2. ходження — ХО́ДЖЕННЯ, я, с., діал. Ходіння. До ходження по хатах спонукувала її також одна маленька слабість, яку набула на службі (Н. Кобринська); В мене з Хаїмом не було ніякого труду, окрім хіба недалекого ходження (Г. Словник української мови у 20 томах
  3. ходження — -я, с., діал. Ходіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ходження — Хо́дження і ході́ння, -ння, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)