ходики

ХО́ДИКИ, ів, мн., розм. Настінний годинник простої конструкції з гирями.

На стіні висіли ходики (Ю. Янов., II, 1954, 40);

Одноманітно цокали блискучим маятником залізні ходики на стіні (Кучер, Трудна любов, 1960, 217);

Старенькі ходики з прив’язаною до ланцюжка підковою, замість гирі, показували чверть на одинадцяту (Коз., Блискавка, 1962, 233).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ходики — хо́дики множинний іменник розм. Орфографічний словник української мови
  2. ходики — див. годинник Словник синонімів Вусика
  3. ходики — ХО́ДИКИ, ів, мн., розм. Настінний годинник простої конструкції з гирями. На стіні висіли ходики (Ю. Яновський); Одноманітно цокали блискучим маятником залізні ходики на стіні (В. Словник української мови у 20 томах
  4. ходики — -ів, мн., розм. Настінний годинник простої конструкції з гирями. Великий тлумачний словник сучасної мови